24 серпня 2019 року Україна відзначатиме День незалежності – державне свято на честь ухвалення у 1991 році Акта проголошення незалежності України. Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи. Це стало початком відліку нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави. Сьогодні незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи і головна перешкода для російського імперіалізму, якому для розгортання потрібне поглинання України, її матеріальних та людських ресурсів.

Ключові повідомлення:

– прагнення до свободи – визначальна цінність українців, що давала наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності. Найвищий вияв свободи поневоленого народу – здобуття незалежності для творення власного майбутнього;

– 24 серпня 1991-го фактично відбулося відновлення державної незалежності України, яке увінчало тривалий шлях Українського народу до самостійності. В основу концепції державних заходів до Дня незалежності має бути закладено ідею тяглості та спадкоємності тисячолітніх державотворчих традицій України, розуміння того, що 24 серпня 1991-го насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

– проголошення незалежності 24 серпня 1991 року стало логічним завершенням українського державотворення. Тож, відзначаючи 28-ту річницю ухвалення Акта проголошення незалежності України, слід вшанувати всі попередні етапи – Русь, Галицько-Волинське князівство, Велике Князівство Литовське, козацьку державу, українську державність початку ХХ століття. Від них сучасна Україна увібрала у себе традиції державництва;

– синьо-жовті кольори Державного Прапора України також відбивають наші національні традиції, ідентифікують нашу територію протягом історичного періоду. Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося під час європейської “весни народів” (1848 рік), супроводжувало національно-визвольну боротьбу українців за власну державність;

– протягом  ХХ століття синьо-жовтий пройшов шлях народного визнання й юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу країни, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом. За комуністичного тоталітарного режиму український прапор символізував національний спротив;

– Синьо-жовтий прапор є символом нашої країни, втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

– першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Тому 24 серпня 1991 року відбулося фактично її відновлення;

– Україна у ХХ столітті кілька разів втрачала суверенітет через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності;

– упродовж ХХ століття українці не полишали боротьби за здобуття свободи і врешті Актом 24 серпня 1991 року її остаточно утвердили;

– у боротьбі за державність українці заплатили дорогу ціну. Втрата незалежності внаслідок більшовицької окупації після Української революції 1917–1921 років призвела до того, що злочинні тоталітарні режими – комуністичний і нацистський – забрали мільйони життів мешканців України внаслідок Голодомору, Голокосту, державного терору, депортацій та війн;

– 28 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як суверенна держава, здатна утверджувати демократичні цінності та відстоювати свободу, захищати власний суверенітет і територіальну цілісність.

Тисячолітній спадок державності:

Україна успадкувала з різних періодів історії різні засадничі ознаки держави:

від Русі:

• цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988 році;
• тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державний гербом сучасної України;
• Київ – столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років;
• гривню – назву грошової одиниці;
• назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році;

від Галицько-Волинської держави:

• синьо-жовті барви національного прапора, що походять від кольорової гами герба Галицько-Волинського князівства;
• утвердження європейського вектора розвитку;

від Великого Князівства Литовського:

• європейську традицію міського самоврядування – магдебурзьке право;
• Пересопницьке Євангеліє – видатна рукописну пам’ятку, на якій складають присягу президенти України;

від козацької доби:

• республіканські традиції народовладдя;
• військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху;
• одну із перших європейських конституцій нового часу, укладену Пилипом Орликом 1710 року;

від української державності початку ХХ століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського):

• демократичні засади державного будівництва;
• перший парламент, у який розвинулася Центральна Рада, створена у березні 1917 року;
• перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917-го;
• державні символи: герб, гімн “Ще не вмерла Україна”, прапор;
• соборність – об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі;
• Українську Академію Наук, що була заснована Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року;

від Української Радянської Соціалістичної Республіки:

• статус засновника Організації об'єднаних націй;
• адміністративно-територіальний устрій.

 

За інформаційними матеріалами Українського інституту національної пам’яті.