Пологівські, більмацькі та розівські підприємства перерахували 15,5 мільйонів гривень податку на прибуток

За десять місяців підприємства Пологівського, Більмацького та Розівського районів сплатили до бюджетів усіх рівнів 15,5 мільйонів гривень податку на прибуток. Про це повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Із загальної суми надходжень 13,8 мільйона спрямовано до державного бюджету та                1,7 мільйона – до місцевих.

Суб’єкти господарювання, зареєстровані в Пологівському районі протягом січня-жовтня 2019 року сплатили з прибутків 12,7 мільйона до державного та 1,5 мільйона – до місцевого бюджетів, платники Більмацького району – понад мільйон, розівські підприємства – 96,5 тисяч.

Всього на обліку  у Пологівському управлінні перебуває 134 платники податку на прибуток.

Податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою 18 відсотків від бази оподаткування. Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного_ періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Податківці нагадали, що річну податкову звітність з податку на прибуток надають новостворені платники, що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному році та платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

Роботодавці Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області перерахували понад 190 мільйонів гривень ЄСВ

Упродовж січня-жовтня 2019 року суб’єкти господарювання Пологівського управління сплати 191,2 мільйона гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Як зазначила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй, це на 26,8 мільйона більше порівняно з січнем-жовтнем минулого року.

Лише у жовтні поточного року на соціальні гарантії направлено 20,8 мільйони, що на 2,5 мільйона більше жовтня  2018 року.

Світлана Бруй, звертаючись до роботодавців, наголосила на недопущенні виплат заробітної плати без перерахування до Пенсійного фонду відповідних сум єдиного соціального внеску, а також податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджетів, важливості погашення наявної заборгованості з податкових платежів.

 

Розяснення законодавства

Надаєте послуги з куріння кальяну - не забудьте придбати ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами

У Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області розповіли, що при визначенні поняття - тютюнові вироби, необхідно керуватися ст. 1 Закону України                            від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування, а роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин)або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Враховуючи зазначене, суб’єкт господарської діяльності, який надає послуги з куріння кальяну, а також реалізує тютюнові замінники для куріння кальяну, може здійснювати таку діяльність лише за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

Повідомлення про прийняття на роботу працівника – обов’язок роботодавця

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна захищеність кожного працюючого громадянина

Відповідно до норм Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби.

Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору та контракту.

Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Право на нарахування податкової знижки щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом: перелік документів

Фахівці Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляють.

Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ.

Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Виходячи з норм Закону України від 05 червня 2003 року № 898 – ІV «Про іпотеку» зі змінами та доповненнями, кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам: у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу; до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору; договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.

Таким чином, платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

Водночас, згідно до п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Враховуючи зазначене вище, платник податку у зв’язку з використанням права на податкову знижку за іпотекою має пред’являти до контролюючого органу документи і відомості, пов’язані з правом на отримання такої знижки.

Розмір єдиного внеску при нарахуванні фізичній особі доходу (винагороди) за цивільно-правовими договорами

Фахівці Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформують.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року                       № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Базою нарахування ЄВ для зазначених платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 ЄВ для платникiв, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмiрi 22 вiдс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.

У разi якщо база нарахування ЄВ не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки ЄВ.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Таким чином, роботодавці нараховують ЄВ на суму винагороди (доходу) фізичним особам за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотка.

Зміни в законодавстві: Розширено перелік підприємців, які не можуть бути платниками єдиного податку

20 жовтня 2019 року набрали чинності окремі норми Закону України  від 20.09.2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».  Закон № 129 опубліковано 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200.

Так абзацами третім та четвертим пункту 15 Закону № 129 (набрали чинності 20.10.2019 р.) внесені зміни до підпункту 8 п.п. 291.5.1 ст. 291 Податкового кодексу України, відповідно до яких не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання:

-  послуг пошти (крім кур’єрської діяльності),

- послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного),

-  послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного),

- послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку,

- з послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Отже з 20 жовтня 2019 року не можуть бути платниками єдиного податку 1-3 груп підприємці, які здійснюють вищезазначену діяльність.

Зміни в законодавстві:Заява про перехід на спрощену систему оподаткування подається за оновленою формою

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 року № 308 затверджено форми заяви:

- про застосування спрощеної системи оподаткування;

- розрахунку доходу за попередній календарний рік;

- запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;

- витягу з реєстру платників єдиного податку.

Наказ МФУ від 20.12.2011 №1675 "Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік"  втратив чинність.

Наказ МФУ №308 "Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку" набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опублікований в Офіційному віснику України №  81 від 22.10.2019).

Нагадаємо, що за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету підприємець може направити до органу ДПС разом із супровідним листом заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа надійде повідомлення про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації, яке можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Права платника податків: розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу

Платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а податкові органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:

- стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених п. 100.9 ст. 100 ПКУ;

- стосовно місцевих податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років (крім випадків, передбачених п. 100.9 ст. 100 ПКУ), приймається керівником органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У вищезазначеному випадку, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 млн. грн. та більше, приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зазначена норма передбачена п.п. 20.1.29  ст. 20, п. 100,.2 п. 100.8, 100.9. ст. 100 Податкового кодексу України 

Декларація з туристичного збору за новою формою: як відображати показники?

Базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

З метою забезпечення виконання положень щодо змін до Податкового кодексу, наказом МФУ від 08.05.2019 № 186 "Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору" (оприлюдненим в «Офіційному віснику України» № 61 від 13.08.2019), затверджено нову форму Податкової декларації з туристичного збору.

Враховуючи необхідність забезпечення платниками туристичного збору норм Кодексу при визначенні податкових зобов'язань з туристичного збору,  Декларація запроваджується для подання за III квартал 2019 року.

У полі «Порядковий №» Декларації №636 (в редакції від 08.05.2019 №186) зазначається номер Декларації арабськими цифрами, починаючи з одиниці, послідовно за порядком зростання кількості поданих з початку року Декларацій.

У полі 2.1 рядка 2 «Податковий період» головної частини Декларації вказується звітний (податковий) період:  – звітний квартал, за який подається Декларація;

Оскільки форма Декларації передбачає подання звітності з туристичного збору за звітний (податковий) період - квартал, то податкові агенти повинні подавати Декларацію щокварталу, показники в якій відображаються окремо за кожний звітний квартал, а не наростаючим підсумком.

Нагадаємо, що податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням:

- щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал,

- або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.

Зазначена норма передбачена п.п. 268.7.1, п.п. 268.7.3  ст. 268 Податкового кодексу.

Зміни в законодавстві:

Новації в застосуванні РРО підприємцями - платниками єдиного податку

Законом України від 20.09.2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» передбачені нові норми щодо застосування РРО платниками єдиного податку.

Закон №129 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім окремих норм (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).

До 01.10.2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я.

З 01.10.2020 до 01.01.2021 РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1 млн.  грн., застосування РРО та/або програмного РРО є обов'язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

З 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО зобов’язані застосовувати всі платники єдиного податку 2-4 групи.

Крім того, з 1 січня 2021 року річний ліміт доходу платників єдиного податку другої групи підвищується з 1,5 млн. грн. до 2,5 млн. грн.

Якщо потрібен витяг з реєстру платників єдиного податку, як подати заяву?

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу).

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, які виявили бажання отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, повинні звернутися із запитом про отримання такого витягу до податкового органу за місцем своєї податкової адреси.

Звертаємо увагу, що форми запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджені наказом МФУ від 16.07.2019 № 308, який набув чинності 22 жовтня 2019 року (опублікований в Офіційному віснику України №  81 від 22.10.2019).

Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

Камеральною перевіркою встановлено заниження податкових зобов’язань. Чи подавати уточнюючу податкову декларацію?

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу).

Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджений наказом МФУ від 07.04.2016 № 422.

Після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи (КПР), інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску облікові показники щодо донарахованих/зменшених органом ДПС грошових зобов’язань, ЄВ, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від’ємного значення ПДВ, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до інтегрованої картки платника (ІКП) та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій).

За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати/зменшення відповідні донараховані/зменшені суми в ІКП беруть участь у розрахунках.

Отже, результати камеральної перевірки автоматично відображаються в ІКП та після настання граничного строку сплати (за відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження) сума, що була донарахована податковим органом, є узгодженою.

Тобто, якщо за результатами камеральної перевірки податковим органом встановлено заниження податкових зобов’язань та вручено податкове повідомлення-рішення, то платнику не потрібно подавати уточнюючу податкову звітність за звітний період, що був охоплений такою перевіркою.

Виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг

Суб’єкти господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, зобов’язані подавати до податкового органу Звіт про суми податкових пільг у порядку, передбаченому постановою КМУ від 27.12.2010 № 1233.

Форма Звіту визначена додатком до «Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», який затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 № 1233.

Звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається (п. 3 Порядку № 1233).

Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2011 № 167.

Оскільки формою Звіту про суми податкових пільг, а також Порядком №167 не передбачено механізм подання уточненого звіту і зазначений звіт складається наростаючим підсумком з початку року, то допущені помилки слід виправляти у черговому Звіті про суми податкових пільг у межах року. При цьому, виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг не призводить до нарахування штрафних санкцій.

За звітні періоди минулих років суб’єкти господарювання не мають можливості подати Звіти з уточненими показниками.

Нагадаємо, що Постановою КМУ від 31.10.2018 № 891 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1233" внесено зміни до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.

Згідно з Постановою №891 суб'єкти господарювання, що не сплачують податки і збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, повинні вести облік сум таких пільг та з 01 січня 2020 року повинні відображати їх у податковій звітності.

Зміни в законодавстві:

Новації щодо фінансових санкцій при застосуванні РРО

Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО.

Закон №128 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім окремих норм (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).

Зокрема, Законом №128 внесені Зміни до ст. 17 до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, щодо відповідальності за порушення цього Закону, а саме: до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту:

- проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

- непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи;

- невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

- невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:

100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

Фінансові санкції за вищезазначені порушенні у такому розмірі будуть застосовуватись  з 01 жовтня 2020 року.

З 19 квітня 2020 року (дати набрання чинності Закону України від 20.09.2019 №128) до 01 жовтня 2020 року фінансові санкції будуть застосовуються в розмірі:

- 10% вартості товару, проданого з порушеннями - за порушення, вчинене вперше;

- 50% вартості товару, проданого з порушеннями - за кожне наступне порушення.

Також передбачені такі фінансові санкції (застосовуються з 19 квітня 2020 року):

- п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - якщо у випадках, визначених Законом №265, при здійсненні розрахункових операцій суб'єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;

- тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або програмних РРО, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;

- п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості;

- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі порушення встановленого п. 1 ст. 9 Закону №269 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;

- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;

- тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО та/або програмних РРО через дротові або бездротові канали зв'язку в разі обов'язковості її подання.

До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (ст. 20 №265/95-ВР (зі змінами)).

У разі встановлення при застосуванні РРО виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян НМДГ. Такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов'язаний відшкодувати їх вартість суб'єкту господарювання (ст. 29 Закону №265/95-ВР (зі змінами)).

Електронні довірчі послуги

На офіційному інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua  Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) опубліковано Регламент Надавача, який набрав чинність з 01.08.2019.

Також наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДПС від 26.09.2019 № 30 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua.

Клієнти Надавача зможуть отримати електронні довірчі послуги від Надавача на звичайні носії та захищені носії ключової інформації.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

До місцевих бюджетів Запорізької області надійшло понад 7,7 мільярда гривень

У січні-жовтні мешканці Запорізької області сплатили до місцевих бюджетів 7 мільярдів                  738,6 мільйона гривень податків і зборів (не враховуючи дані великих підприємств, які обліковані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Порівняно з минулим роком скарбниці громад отримали на  1 мільярд 51 мільйон або на 16 відсотків більше.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, більшу частину доходів бюджетів сформували п'ять основних податків. Перш за все, податок на доходи фізичних осіб, якого з початку року надійшло 4 мільярди 776 мільйонів гривень, зростання до аналогічного періоду 2018 року склало 704 мільйони або 17 відсотків.

Суб'єкти підприємництва, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, перерахували       1 мільярд 143 мільйони гривень єдиного податку, що на 123 мільйони або на 12 відсотків більше, ніж торік. Зокрема, СГД-юридичні особи сплатили 146,5 мільйона, СПД-фізичні особи – 724 мільйони, сільськогосподарські товаровиробники – 272 мільйони.

Надходження плати за землю збільшились на 38 мільйонів або на 4 відсотки і за десять місяців склали 967 мільйонів.

Виробники підакцизних товарів сплатили 290 мільйонів гривень акцизного податку, що перевищило минулорічний рівень на 230 мільйонів. Підприємства регіону направили до бюджетів громад 245,5 мільйона гривень податку на прибуток, що майже на 155 мільйонів більше, ніж торік.

Крім того, до скарбниць надійшло 158,7 мільйона гривень рентної плати за використання природних ресурсів та 124 мільйони гривень "екоподатку", що відповідно, на 21 мільйон та 3,6 мільйона більше відрахувань січня-жовтня 2019 року.

Запорізькі банки збільшили сплату податків з депозитних процентів на 1,2 мільйона

Майже 45 мільйонів гривень сплатили з процентів своїх вкладників фінансові установи Запорізького регіону за десять місяців 2019 року. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, який підкреслив, що порівняно з минулим роком надходження податку на доходи фізичних осіб зросли на 1,2 мільйона або майже на три відсотки.

Найбільші суми спрямували до державного бюджету суб'єкти господарювання обласного центру – 31,4 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 3,8 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 3,3 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 1,7 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів –               1,5 мільйона.

Крім того, порівняно з минулорічними показниками на 120 тисяч гривень збільшились середньомісячні відрахування податку – до 4,5 мільйона гривень.

Нагадаємо, банківські установи, кредитні спілки та інші фінансові організації відповідно до норм Податкового кодексу України сплачують з процентів депозитних вкладів податок на доходи фізичних осіб. Ставка складає 18 відсотків. При цьому під час нарахування платежу інформація про суми банківського рахунку, ощадного сертифіката або вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників залишаються конфіденційними.

Підприємства Запорізького регіону спрямували до місцевих бюджетів 245 мільйонів гривень податку на прибуток

За десять місяців запорізькі підприємства зі своїх прибутків сплатили до місцевих бюджетів 245,5 мільйона гривень. Як поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у порівнянні з минулим роком скарбниці громад отримали майже на 155 мільйонів більше.

Зокрема, суб'єкти господарювання м. Запоріжжя спрямували до міської казни 216,8 мільйона, платники м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів поповнили бюджети на 9,7 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів на 8,3 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 2,2 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – два мільйони, Вільнянського і Новомиколаївського районів – 1,9 мільйона.

Всього у м. Запоріжжя та області податок на прибуток сплачують 870 компаній.

Відповідно до Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної форми власності повністю зараховується до бюджетів міст, районів та об'єднаних територіальних громад. Базова ставка податку становить 18 відсотків.

Запорізький бізнес сплатив майже три мільярди гривень ПДВ

У січні-жовтні у Запорізькому регіоні надходження податку на додану вартість склали 2 мільярди 940 мільйонів гривень (не враховуючи дані великих платників, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, запорізький бізнес збільшив сплату ПДВ, порівняно з аналогічним періодом минулого року, на 361 мільйон або на 14 відсотків.

Зокрема, підприємці та компанії, які працюють у м. Запоріжжя, спрямували до держбюджету 1 мільярд 774 мільйони, що на 300 мільйонів більше, ніж торік. Від суб'єктів господарювання м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів надійшло 221 мільйон, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 219 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 157 мільйонів, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 106 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 99 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів –                94 мільйони, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 87 мільйонів тощо.

Усього на Запоріжжі на податковому обліку перебувають 9678 платників ПДВ-юридичних та 944 фізичні особи-підприємці.

Перерахування коштів за товар чи послугу в безготівковій формі банківським переказом на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток не потребує РРО, - Сергій Верланов

Державна податкова служба продовжує роз’яснювати положення Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і Закон України № 128 від 20.09.2019 (далі – Закон). Так, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця. "Спрацьовує" звільнення, передбачене для банківських операцій відповідно до пункту 2 статті 9 Закону.

"Тобто юристи, консультанти, айтішники, інші самозайняті особи, в тому числі і ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця", - зазначив голова ДПС Сергій Верланов.

Якщо розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення "розрахункової операції" для цілей згадуваного Закону. "Це не нова норма: вимоги щодо застосування РРО по операціях із застосуванням платіжних карток діяли і раніше. Втім, ми розуміємо, що існує багато запитань щодо нюансів і практичних аспектів застосування реєстраторів розрахункових операцій при проведенні таких розрахунків. Тому спільно із Міністерством фінансів будемо їх роз’яснювати", - уточнив Сергій Верланов.

Надходження від запорізьких підприємств-забруднювачів зросли на 33 мільйони

За десять місяців поточного року від підприємств Запорізького регіону надійшло 252 мільйони гривень екологічного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, сплачена сума на 33 мільйони перевищила рівень аналогічного періоду минулого року.

Зокрема, до державного бюджету спрямовано 128 мільйонів, що на 29,5 мільйона більше, ніж торік, до спецфондів місцевих скарбниць – 124 мільйони, зростання до показників 2018 року склало 3,6 мільйона.

Найбільші суми "екоподатку" забезпечили підприємства і установи, які працюють у м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровському та Великобілозерському районах – 204,6 мільйона, Вільнянському та Новомиколаївському районах – 20,5 мільйона, м. Запоріжжя – 14,3 мільйона, м. Бердянськ, Бердянському та Приморському районах – 3,3 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольському та Веселівському районах – 2,8 мільйона, Пологівському, Більмацькому та Розівському районах – 2,6 мільйона.

На даний час на Запоріжжі нараховується понад 2,5 тисячі компаній, які на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або розміщують відходи. Ставки податку залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів.

Запорізьким роботодавцям нагадали основні норми законодавства

Офіційне оформлення працівників та оподаткування трудових виплат – ці питання обговорювалися сьогодні на засіданні круглого столу, який відбувся в Запорізькому міському центрі зайнятості за участю фахівців податкової служби області, ГУ Держпраці регіону, платників податків та соціальних партнерів.

Завідувачка сектору розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Бессонова окреслила основні вимоги законодавства, яких мають дотримуватися роботодавці під час працевлаштування та нарахування зарплат та інших доходів найманим працівникам.

Представникам підприємств і підприємцям нагадали, що рівень заробітних плат повинен бути не меншим за мінімальний, а всі нараховані виплати підлягають оподаткуванню. Крім того, присутнім роз'яснили аспекти справляння єдиного соціального внеску, військового збору, податку на доходи фізичних осіб, реалізації податкової соціальної пільги.

Податківці зауважили, що за використання нелегальної праці, "конвертні" розрахунки зі співробітниками передбачені значні фінансові санкції.

Під час круглого столу роботодавці отримали практичні поради та відповіді на запитання щодо застосування деяких норм податкового законодавства.

Додаткова інформація та роз'яснення з цих та інших питань оподаткування розміщені на сайті податкової служби Запорізької області та на сторінці у соцмережі Facebook.

© 2013-2019 Розівська районна державна адміністрація Запорізької області