Новації законодавства: доповнено підстави для перевірок на період карантину

08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (опублікований 07.08.2020 в газеті «Голос України» № 138), яким внесено зміни до п. 52.2 ст. 52 підрозд. 10 розд. ХХ, а саме:

  • на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків;
  • документальні позапланові перевірки проводяться також і з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ (тобто коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків).

Нагадаємо, що з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 ст. 78 ПКУ;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

  • обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
  • цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
  • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.

Податкові новації у сфері погашення боргу платників

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ  внесено зміни в частині примусового стягнення податкового боргу (діють з 23.05.2020 року).

  • Термін, протягом якого контролюючому органу надано право на стягнення коштів та продаж майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ)(було 60 календарних днів).

Тобто, строк, що надається для самостійного погашення платником податків суми  податкового боргу складає 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) йому податкової вимоги.

  • При продажу майна, що перебуває у податковій заставі, платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна (було протягом двох місяців) (п.95.12 ст.95 ПКУ).

Тобто, при продажу майна, що перебуває у податковій заставі, термін на самостійне проведення експертної оцінки зменшено до 1 місяця;

  • доповнюються підстави звільнення майна платника податків-боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючими органами підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ;
  • стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних  унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному ст. 59-60 та 87-101 ПКУ;
  • передбачається щоденне (замість помісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг;
  • розширено підстави звільнення майна платника податків, які мають податковий борг, з під податкової застави, а саме:
  • отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочення (відстрочення) (п. 93.1.1 ст. 93 ПКУ):
  • отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання (п. 93.1.4 ст. 93 ПКУ);
  • отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (п. 93.1.6 ст. 93 ПКУ);
  • збільшено з 1 млн грн до 10 млн грн суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, що виходять за межі одного та/або більше бюджетних років, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником, або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.100.9 ст. 100 ПКУ);
  • розширено перелік безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, згідно статті 101 ПКУ, а саме:
  • податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку, або рішення НБУ про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури ( п. 101.2.6 ст. 101 ПКУ).

Програмні РРО: порядок та термін реєстрації

Під час реєстрації кожному програмному РРО фіскальним сервером ДПС автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер програмного РРО не змінюється у разі його перереєстрації, внесенні змін у дані і зберігається за програмним РРО до дати скасування його реєстрації.

Для реєстрації програмного РРО складається заява за ф. № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої програмний РРО реєструється або формується відмова в його реєстрації.

Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації, програмний РРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера ДПС фіскального номера програмного РРО із внесенням даних до Реєстру програмних РРО.

Про реєстрацію програмного РРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера програмного РРО. Датою реєстрації програмного РРО є дата формування фіскального номера програмного РРО.

За наявності підстав для відмови в реєстрації програмного РРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову із зазначенням підстав.

Зазначений порядок визначений «Порядком реєстрації, ведення та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій», затвердженим наказом МФУ від 23.06.2020 № 317.

Податкові новації: збільшено штрафи за порушення термінів зберігання первинних документів

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ  внесено зміни в частині застосування штрафних санкцій за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності (діють з 23.05.2020 року).

Так незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ:

- тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.  (раніше - 510 грн.).

- ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн. (раніше - 1020 грн.).

Нагадаємо, що платники податків мають забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 та 392 ПКУ – термін зберігання становить 2555 днів.

У разі неподання податкової звітності термін зберігання зазначених документів ‒ не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів ‒ не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії) (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

Заповнення платіжного доручення на сплату єдиного внеску

При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

  • у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
  • у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
  • у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), який здійснює сплату (код за ЄДРПОУ);
  • у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
  • у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
  • у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
  • у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

При заповненні реквізита «Отримувач»:

  • зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
  • зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
  • під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

Заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску визначені «Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», затвердженим наказом МФУ від 24.07.2015 № 666.

Останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, чи переноситься термін?

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця) (част. восьма ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розд. ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

Отже, якщо граничний строк сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем сплати є перший робочий день, що настає за таким вихідним (святковим) днем.

Коли сплачується екологічний податок за розміщення шин, акумуляторів, люмінесцентних ламп?

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання,  юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність,  бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання) (п.п. 240.1.3 ст. 240 ПКУ).

Розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 ст. 14 ПКУ).

Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку  за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

У разі відсутності такого договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення, суб’єкти господарювання є платниками екологічного податку.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

Запорізькі підприємці та аграрії сплатили до місцевих бюджетів майже 788 мільйонів

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 787 мільйонів 747 тисяч гривень єдиного податку (без показників великих платників, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Рівень надходжень перевищив минулорічний на 59 мільйонів або на 8 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

За сім місяців підприємці-фізичні особи спрямували до скарбниць громад 563,5 мільйона гривень єдиного податку, суб'єкти господарювання-юридичні особи – понад 106 мільйонів, агровиробники – 118 мільйонів.

Найбільші суми отримав бюджет м. Запоріжжя – 432,4 мільйона, представники бізнесу м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів сплатили – 81,8 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 63 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 30,6 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів – майже 30 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – близько 28 мільйонів, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 27,5 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 25,6 мільйона тощо.

Усього у Запорізькій області спрощену систему оподаткування обрали 51380 підприємців-фізичних осіб, 8654 суб'єкти господарювання-юридичні особи та 2057 сільськогосподарських товаровиробників.

Податкові борги запорізьких платників скорочено майже на 108 мільйонів

З початку року за рахунок погашення податкового боргу до бюджетів усіх рівнів надійшло 107 мільйонів 800 тисяч гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету спрямовано 62 мільйони, до місцевих – 45,8 мільйона.

Так, від запорізьких підприємств, які перебувають в процедурах банкрутства, надходження склали 7,7 мільйона. Відповідно до норм Податкового кодексу фахівці служби стягнули платіжними вимогами з рахунків боржників та вилучили готівкових коштів на загальну суму 5,5 мільйона. Від реалізації дебіторської заборгованості до скарбниць залучено 700 тисяч, у результаті розстрочення податкового боргу – 200 тисяч.

За сім місяців податківці подали до суду 395 позовів про стягнення боргу в сумі 511,1 мільйона. На даний час судові органи винесли 58 рішень на суму майже 45 мільйонів, до бюджету вже сплачено 6,8 мільйона.

Також за цей час списано безнадійний податковий борг у сумі 317,7 мільйона, у тому числі 276,1 мільйона – у зв’язку з ліквідацією боржників.

Крім того, погашено 57,8 мільйона гривень недоїмки з єдиного внеску, 22,2 мільйона з якої – через органи Державної виконавчої служби.

Інформація про суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, розміщена на сайті Державної податкової служби: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html.

Нагадаємо, фізичні особи-підприємці, які не застосовують спрощену систему оподаткування і не провадять господарську діяльність, можуть до 31 серпня подати до податкової служби заяву і документи на списання боргу з єдиного внеску, який утворився за 2017-2020 роки.

Від оподаткування запорізької нерухомості місцеві бюджети отримали 92 мільйони

У січні-липні до місцевих бюджетів регіону надійшло 92 мільйони гривень податку на нерухоме майно (без показників великих платників, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 10,7 мільйона або на 13 відсотків.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, компанії, установи і організації спрямували до скарбниць понад 62 мільйони, що на 1,4 мільйона більше, ніж торік. Підприємці-фізичні особи та громадяни сплатили 30 мільйонів, збільшивши відрахування до показників 2019 року на 9,3 мільйона або на 45 відсотків.

Найбільші суми податку отримав міський бюджет м. Запоріжжя – 30,7 мільйона, власники нерухомості м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів спрямували до скарбниць 15,6 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – понад 11 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – близько 8 мільйонів,  Вільнянського та Новомиколаївського районів – 5,1 мільйона, Запорізького району – 4,8 мільйона.

Всього в обласному центрі та регіоні зареєстровано 4 тисячі платників податку на нерухоме майно-юридичних осіб та 23 тисячі-фізичних осіб.

Нагадаємо, громадяни сплачують податок упродовж 60 днів після отримання податкового повідомлення-рішення з податковими зобов'язаннями. Для проведення звірки слід звернутися до податкового органу за місцем знаходження нерухомості.

Наповнення бюджетів, детінізація економіки, електронні сервіси та надання якісних послуг: результати засідання колегії податкової служби Запорізької області

27 серпня під керівництвом начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова відбулося перше засідання колегії податкової служби області. У її роботі взяли участь голова Запорізької обласної державної адміністрації Віталій Боговін, голова Запорізької обласної ради Григорій Самардак, голова Ради Запорізької обласної федерації роботодавців Олександр Головко, фахівці органів ДПС.

Відкриваючи захід, Роман Афонов повідомив, що наразі відбувається процес реформування, вже затверджена організаційна структура ГУ ДПС області, відповідно до якої створено несамостійні підрозділи з урахуванням території обслуговування. Водночас, запорізькі платники податків не відчують незручностей у зв'язку з впровадженням адміністративно-територіальної реформи та укрупненням районів. Важливим для податківців є створення умов для кожного платника податків, які максимально спростять процес сплати, зроблять його прозорим та зрозумілим.

Усього за сім місяців запоріжці забезпечили до загального фонду державного бюджету 4,3 мільярда гривень. Цей результат на 179,4 мільйона гривень перевищив показники аналогічного періоду минулого року. Серед бюджетоформуючих галузей запорізької економіки – промисловість (28,4% надходжень до державного бюджету), оптова та роздрібна торгівля (майже 15%) та агропромислове виробництво (13%).

До місцевих бюджетів спрямовано 5,2 мільярда гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року доходи запорізьких громад зросли на 146 мільйонів гривень.

Пріоритетним завданням податкової служби є детінізація економіки регіону. Так, з моменту запуску оновленої Системи моніторингу податкових накладних, яка протидіє махінаціям з податком на додану вартість, в регіоні було зупинено розповсюдження фіктивного податкового кредиту на загальну суму 125,3 мільйона.

Крім того, у регіоні здійснюється системний контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів. Фахівці профільних підрозділів податкової служби відпрацьовують, в першу чергу, суб'єктів господарювання, які здійснювали реалізацію підакцизних товарів, однак здали ліцензії та припинили свою діяльність. Зокрема, кожна дев'ята фактична перевірка таких суб’єктів дозволила виявити торгівлю підакцизною групою товарів без реєстрації підприємницької діяльності або без наявності ліцензій.

У результаті роз'яснювальних та профілактичних заходів з працедавцями залучено до оподаткування більше чотирьох тисяч неоформлених працівників. До бюджетів додатково надійшло 4 мільйони 200 тисяч гривень єдиного внеску.

Під час операції "Курорт" у червні-серпні 387 суб'єктів господарювання повідомили про офіційне оформлення трудових відносин з працівниками, що перевищує минулорічні дані на 63 особи, а кількість офіційно працевлаштованих робітників зросла на 519. Також легалізовано 14,2 мільйона доходів, до бюджету додатково спрямовано майже 6 мільйонів.

У рамках заходу "Врожай-2020", який проводиться спільно із Запорізькою обласною державною адміністрацією й іншими органами влади легалізовано працю 1690 осіб (додаткові надходження – 4 мільйони), аграрії регіону додатково уклали 80 договорів оренди земельних ділянок сільгосппризначення та 50 додаткових угод до діючих договорів оренди, зареєстрували 1330 угод оренди паїв з громадянами. Загальний результат детінізації земельних ділянок – майже 7 мільйонів.

Роман Афонов наголосив на основних стратегічних напрямах роботи податкової служби у серпні-грудні поточного року. Передусім, це адміністрування податків і зборів, що надходять до бюджетів усіх рівнів, удосконалення сервісних послуг, підвищення якості контролюючих та інформаційних напрямів роботи, контроль за готівковими операціями та обігом підакцизних товарів, недопущення формування схемного податкового кредиту з ПДВ, скорочення податкового боргу, ефективне запровадження законодавчих новацій.

Також учасники колегії розглянули стан роботи системи моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінювання ступеня ризиків (СМКОР), підсумки відпрацювання суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері обігу готівки, результати декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році, та забезпечення повноти обліку фізичних осіб – платників податку на майно.

Легалізовано працю більше чотирьох тисяч запоріжців

У Запорізькій області за сім місяців залучено до оподаткування 4031 неоформленого працівника. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, це – підсумки, передусім, роз'яснювальних та профілактичних заходів з працедавцями, які проводить податкова служба разом із органами виконавчої влади і місцевого самоврядування.

За результатами проведеної роботи найманим працівникам виплачено 19 мільйонів гривень доходу. Додаткові надходження до бюджету склали майже 8 мільйонів, у тому числі, 3,4 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 4,2 мільйона гривень єдиного соціального внеску та 300 тисяч гривень військового збору.

Керівник податкового відомства регіону підкреслив, що у процесі легалізації ринку праці ключову роль відіграють не перевірки, а превентивна робота. Зокрема, при Запорізькій облдержадміністрації та районних адміністраціях створені відповідні робочі групи у складі представників органів ДПС та інших контролюючих органів і державних структур, які організовують зустрічі із роботодавцями. За підсумками засідань переважна більшість керівників підприємств і підприємців виконують вимоги законодавства і належним чином оформлюють своїх співробітників.

Разом із цим за рахунок контрольних заходів серед суб'єктів господарювання, що мали ризики використання неоформленого найманого труда, виявлено 153 особи, які працювали нелегально. Матеріали перевірок надіслані до ГУ Держпраці для вжиття відповідних заходів.

Запорізькі платники отримали у податковій 36 тисяч електронних ключів

За вісім місяців фахівці податкової служби регіону видали платникам 36430 безкоштовних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, працівники підрозділів реєстрації користувачів надали електронні довірчі послуги 15859 клієнтам.

Як підкреслив Роман Афонов, запоріжці все частіше надають перевагу онлайн формату взаємодії з органами ДПС. На сьогодні показник електронної звітності в регіоні становить 79 відсотків. Тобто, приміром, із кожного десятка податкових звітів, у середньому, лише два подаються у паперовому вигляді.

Крім того, з початку року сервісами Електронного кабінету платника (https://cabinet.tax.gov.ua/) скористалися 61 тисяча запоріжців. На даний час він надає представникам бізнесу і громадянам десятки онлайн послуг, серед яких: ведення і подання електронної звітності, запитів, сплата податків, листування з податковою, отримання довідок про доходи, замовлення реєстраційного номеру облікової карти, перевірка стану розрахунків з бюджетом та багато іншого. Вхід до приватної частини кабінету здійснюється за допомогою електронного ключа.

Разом із цим платники мають можливість самостійно формувати нові сертифікати ключів. Скористатися дистанційним сервісом можуть зареєстровані користувачі на інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

Запорізьке комунальне підприємство повернуло державі 4,3 мільйона несплачених податків

Співробітники податкової міліції Запорізької області за процесуального керівництва прокуратури області закінчили досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за фактом умисного ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору службовими особами одного з комунальних підприємств регіону.

Слідчі встановили, що його службові особи з липня по грудень 2016 року відображали у податковій звітності завищені показники щодо фактичної сплати зазначених податків, що призвело до ненадходження до бюджету коштів на загальну суму 4,3 мільйона гривень.

Під час проведення досудового розслідування завдяки вжитим працівниками податкової міліції заходам підприємство повністю відшкодувало завдані державному бюджету збитки.

Обвинувальний акт стосовно колишнього керівника і головного бухгалтера КП направлено до суду.