З початку 2019 року до бюджетів усіх рівнів від платників Пологівського, Більмацького та Розівського районів надійшло понад 2 мільйона гривень екологічного податку

До зведеного бюджетів усіх рівнів Пологівського управління за дев’ять місяців 2019 року надійшло 2,5 млн.грн. екологічного податку (в тому числі за двоокис вуглецю – 525,0 тис. грн.). Як зазначила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй, порівняно з минулим роком надходження збільшилися на 81,7 відсотків або на  1,1 млн. гривень.

Державний бюджет Пологівського управління поповнився на 1,4 млн. грн. екологічного податку, що на 792,5 тис.грн., або на 30 відс. більше порівнюючи з аналогічним періодом 2018 року. В той же час місцеві бюджети  Пологівського, Більмацького та Розівського районів  отримали 1,07 млн. грн., що на 317,8 тис.грн., або на 42,5 відс. більше порівнюючи з аналогічним періодом минулого року (747,2 тис. гривень).

Фахівці Пологівського управління звертають увагу платників податків, що платники екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в частині зобов’язань за викиди двоокису вуглецю, складаються окремий додаток 1 до податкової декларації з екологічного податку починаючи з IV кварталу 2018 року.

Нагадуємо, що граничний термін подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку за III квартал ц.р. – 11 листопада та проведення розрахунків з бюджетом не пізніше 19 листопада поточного року.

Місцеві бюджети Пологівського, Більмацького,  Розівського районів отримали майже  3 мільйона гривень від податку на нерухоме майно

За січень – вересень 2019 року власники нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, сплатили до місцевих бюджетів Пологівського, Більмацького, Розівського районів 2,9 мільйона гривень. Порівняно з минулим роком надходження збільшилися на 923,6 тис.грн, або майже на 48 відсотків. Про це повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Власники нерухомості - юридичні особи протягом січня-вересня цього року сплатили  1,8 млн. грн. податку на нерухоме майно, а це на 1,0  млн.грн. більше, ніж за відповідний період минулого року.

У порівнянні з попереднім роком надходження від фізичних осіб збільшились на 45 відсотків та складають 1,03 млн. грн. проти 712,7 тис. грн. минулорічних надходжень.

Нагадаємо, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачують фізичні та юридичні особи, які є власниками житлової та нежитлової нерухомості.

Юридичні особи самостійно визначають суму податку до сплати у декларації та сплачують податок за 2019 рік. Фізичним особам податок нараховують органи податкової служби, вручаючи їм податкові повідомлення-рішення. Громадяни в поточному році сплачують податок на нерухомість за об`єкти, що були у володінні в 2018 році.

Платниками податку на нерухоме майно є не всі фізичні особи, а лише ті, хто має у власності квартиру/квартири, житлова площа яких перевищує 60 кв. м і будинок/будинки площею більше 120 кв. м. У випадку наявності об’єктів нерухомого майна різних типів податок сплачується за площу, що перевищує 180 кв. м.

 

Розяснення законодавства

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ: ЗАСТОСОВУЙТЕ НОВІ РАХУНКИ ДЛЯ СПЛАТИ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ

З 01 жовтня 2019 року діють нові бюджетні рахунки для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

У зв’язку з переходом на міжнародні номери банківського рахунка (IBAN) з  01 жовтня 2019 року здійснена заміна рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів.

Отже, починаючи з 01 жовтня 2019 року, діють нові реквізити бюджетних рахунків для сплати податків, зборів і платежів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

Реєстр рахунків для сплати податків і зборів розміщений на сайті ДПС України за посиланням  http://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Коли запроваджується нова форма податкової декларації з туристичного збору?

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що Державна податкова служба України надала роз’яснення щодо запровадження нової форми податкової декларації з туристичного збору.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема до статті 268 Податкового кодексу України, якою визначено порядок справляння туристичного збору (далі – Збір).

Відповідно до зазначених змін з 01 січня 2019 року:

► змінено базу справляння Збору, а саме: вартість проживання (ночівлі) замінено на кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 статті 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

► змінено порядок встановлення ставки Збору, а саме: ставка застосовується не до вартості проживання, а до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

► визначено поняття внутрішнього та в’їзного туризму, для яких передбачені різні граничні межі ставок Збору;

► запроваджено норму, відповідно до якої Збір може сплачуватися авансовими внесками на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня    2010 р. № 1233» внесено зміни до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від     27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок), згідно з якими суб’єкти господарювання, що не сплачують податки і збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, повинні вести облік сум таких пільг та з 01 січня 2020 року повинні відображати у податковій звітності.

З метою забезпечення виконання положень ПКУ та Порядку, приведення нормативно-правового акта Міністерства фінансів України у відповідність із чинним законодавством України наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.07.2019 за № 795/33766, оприлюдненим в Офіційному віснику України від 13.08.2019     № 61, затверджено нову форму Податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація).

Враховуючи необхідність забезпечення платниками туристичного збору норм ПКУ при визначенні податкових зобов’язань з туристичного збору, Декларація запроваджується для подання за III квартал 2019 року.

За порушення ведення ФОП – платником єдиного податку Книгу обліку доходів застосовується адміністративний штраф

Відповідно до п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат, такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги обліку (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Форми Книг обліку та порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579.

Статтею 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х встановлено, що, зокрема, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат суб’єктами господарювання, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, які не ведуть або ведуть з порушенням Книги обліку, застосовується відповідальність у вигляді адміністративного штрафу відповідно до ст. 164 прим. 1 КУпАП.

Хто може отримати інформацію про доходи фізичних осіб

Персональні дані фізичних осіб – платників податків із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі – ДРФО) є інформацією з обмеженим доступом.

Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема:

1) за рішенням суду;

2) коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, зокрема:

органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО.

На сьогодні відповідно до Порядку надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 13.12.2016 №3639/5/1085, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1652/29782, ДПС надає на запити органів державної виконавчої служби інформацію з ДРФО, зокрема, про джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб.

Фізична особа надає нерухомість в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання: сплата ПДФО

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені п. 164.2  ст. 164 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу і за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Щодо оподаткування військовим збором

Відповідно до пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є:

-  загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

-  іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

-  загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати військовий збір із суми такого доходу за його рахунок.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (пп. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

При цьому, згідно з п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Наслідки несплати податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що у разі несплати суми податкового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Розмір штрафів залежить від кількості затриманих днів, а саме:

- при затриманні до 30 календарних днів включно, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання ― розмір становить 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затриманні більше ніж 30 календарних днів, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання ― у розмірі 20 відсотків суми податкового боргу (п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України );

При нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, розпочинається нарахування пені починаючи з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Умови , за яких платники єдиного податку четвертої групи можуть протягом звітного року обрати іншу групу платників єдиного податку

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Як виправити помилку при заповненні повідомлення про прийняття на роботу

Пологівське  управління повідомляє, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).

Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена  постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413.

Пунктом 2 додатка до постанови встановлено тип повідомлення:

- «початкове» - подання інформації про прийняття працівника на роботу;

- «скасовуючи» - подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.

У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу подається повідомлення типу «скасовуючи» з помилковими даними і одночасно повідомлення типу «початкове» з правильними даними.

В разі здачі в оренду земельного пая не забудьте про оподаткування

Маючи земельну ділянку сільськогосподарського призначення або земельну частку (пай) досить часто громадяни,  надають їх в користування (оренду). Доходи, отримані від таких операцій, підлягають оподаткуванню.

Згідно з ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду, визначений у порядку, встановленому ст. 170 Податкового кодексу України.

Статтею 170 Податкового кодексу України передбачено, що податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому, доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотка та податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

Якщо ж громадяни отримали доходи від надання в оренду земельного паю орендарю - фізичній особі, то такі громадяни повинні самостійно прозвітувати про отримані доходи шляхом подання Податкової декларації про майновий стан і доходи. Тобто власник земельного паю— орендодавець зобов’язаний самостійно нараховувати та сплатити ПДФО та військовий збір. 

Умови перебування обслуговуючих кооперативів в Реєстрі неприбуткових установ та організацій. Роз’яснення від МФУ

Міністерством фінансів України  листом від 02.09.2019 № 11210-09-63/21886 надано роз’яснення стосовно правомірності перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій обслуговуючих кооперативів, у тому числі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Так, обслуговуючі кооперативи та сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи можуть перебувати в Реєстрі неприбуткових установ та організацій за умови відповідності їх установчих документів вимогам п.п. 133.4.1 ст. 133 Податкового кодексу та дотримання ними під час здійснення господарської діяльності вимог п.п. 133.4.2 Податкового кодексу, відповідно до якого доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Законом України від 10.07.2003 № 1087-IV «Про кооперацію» передбачена можливість розподіляти отримані доходи (прибутки ) або їх частин серед членів обслуговуючих кооперативів через здійснення кооперативних виплат та виплат на паї (статті 25, 26).

Аналогічно і сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи відповідно до положення  ст. 26 Закону № 1087 та пунктів 1, 5 ст. 9  Закону України від 17.07.1997 № 469/97-ВР «Про сільськогосподарську кооперацію» можуть здійснювати  виплати на паї як розподіл частини доходу кооперативу, що може отримуватися сільськогосподарським обслуговуючим  кооперативом від надання послуг.

Стосовно  порядку  ліквідації обслуговуючих кооперативів  та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів необхідно зазначити, що порядок ліквідації, визначений ст. 29 Закону № 1087, не узгоджується з положенням п.п. 133.4.1 ст. 133 Податкового кодексу в частині передачі активів у разі припинення кооперативу як юридичної особи, оскільки абзацом восьмим ст. 29 Закону № 1087 передбачено, що майно кооперативу, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат членам кооперативу паїв та виплат на паї, кооперативних виплат, оплати праці, розрахунків з кооперативним об'єднанням, членом якого він є, розподіляється між членами кооперативу у порядку, визначеному статутом. Крім того, майно неподільного фонду не підлягає поділу між його членами і передається за рішенням ліквідаційної комісії іншій (іншим) кооперативній організації (кооперативним організаціям) або зараховується до доходу бюджету.

Проте наявність зазначених законодавчих підстав здійснювати розподіл доходу кооперативами, у тому числі при їх ліквідації, не може бути обов'язковою метою створення і функціонування обслуговуючих кооперативів та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Тож зазначене не виключає можливості приведення обслуговуючими кооперативами та сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами положень установчих документів у відповідність із вимогами Податкового кодексу, що передбачатиме заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини, у тому числі при ліквідації таких кооперативів, для включення  до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Більш детально з інформацією, викладеною у листі МФУ від 02.09.2019 № 11210-09-63/21886, можна ознайомитись на вебсайті ДПС України  за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73637.html

 

Платник ПДВ змінив місцезнаходження: подання заяви № 1 - ПДВ, декларації та порядок сплати податку

Платник ПДВ (юридична особа та підприємець) у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, подає реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з: позначкою «Перереєстрація» до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку).

При цьому подання декларацій з ПДВ та сплата податку здійснюється за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року – за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку).

Разом з тим, юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу України:  відокремлені підрозділи юридичної особи; особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, сплачують податки та подають звітність за новим місцезнаходженням (місцем проживання) з дати взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання).

Як визначено п. 4.2 р. IV «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 14.11.2014 № 1130, для перереєстрації платник ПДВ у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, подає до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку) додаткову реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

У разі зміни місцезнаходження, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці:

- одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або підприємця за основним місцем обліку, здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку без подання заяви платником податків;

- до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року (п. 10.13 р. X «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588).

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розд. VII Порядку № 1588).

Починаючи з 1 січня наступного року, платник податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку). 

Податок на прибуток підприємств. Підприємство безоплатно отримало основний засіб: особливості нарахування амортизації 

У податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації безоплатно отриманого основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприємством самостійно при зарахуванні на баланс, але він не може бути меншим за мінімально допустимі строки, визначені Податковим кодексом.

Амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (п.п. 14.1.3 ст. 14 Податкового кодексу).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 П(С) БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000 № 92).

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного:

- у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 ст. 138 ПКУ.

- у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку ( п.п. 138.3.3 ст. 138 ПКУ).

Отже, платник податку на прибуток, який при визначенні об’єкта оподаткування враховує різниці, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації безоплатно отриманого основного засобу, що був у використанні, встановлює у розпорядчому акті при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але він не може бути меншим за мінімально допустимі строки визначені п.п. 138.3.3 ст. 138 Податкового кодексу.

Гарантійні внески в оплату за виконання послуг. Чи нараховувати ПДВ?

Оскільки кошти у вигляді гарантійних внесків в майбутньому зараховуються в оплату за товари (роботи, послуги), то податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією виникають на дату отримання таких коштів продавцем на загальних підставах.                

Разом з тим, якщо умовами договору передбачено, що гарантійні платежі (внески) виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань та згідно з умовами договору не зараховуються, а повертаються отримувачу таких товарів/послуг, то сума гарантійних платежів (внесків) не збільшує базу оподаткування у постачальника товарів/послуг. Як наслідок, податкові зобов’язання постачальником та податковий кредит покупцем при отриманні/перерахуванні такого гарантійного платежу не визначаються.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Податкового кодексу.

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп.14.1.185 ст. 14 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст.187 ПКУ).

Отже, якщо кошти у вигляді гарантійних внесків в майбутньому зараховуються в оплату за товари (роботи, послуги), то податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією виникають на дату отримання таких коштів продавцем на загальних підставах.          

Нарахування дивідендів: яку ставку податку на доходи фізичних осіб  застосовувати?

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи, до яких належать доходи, отримані у вигляді дивідендів.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

При нарахуванні дивідендів ставку податку встановлено у розмірі:

- 5% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

- 9% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

- 18% – для доходів у вигляді дивідендів, нараховані за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням за ставкою 18%.

Сума доходу у вигляді дивідендів відображається у податковому розрахунку за                   ф. 1ДФ під ознакою доходу «109» (крім дивідендів, визначених у п.п. 165.1.18  ст. 165 ПКУ).

Зазначена норма передбачена п.п 14.1.268 ст. 14, п.п. 164.2.8 ст. 164,  п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу.    

Підприємець на загальній системі оподаткування отримав поворотну фінансову допомогу. Чи оподатковувати таку суму?

До складу доходу підприємця на загальній системі оподаткування, з відповідним оподаткуванням, включається сума поворотної фінансової допомоги, яка не повертається у визначений у договорі термін.

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (п.п. 14.1.257 ст. 14 Податкового кодексу).

Оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Об’єктом оподаткування підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу).

Оскільки отримана підприємцем на загальній системі оподаткування поворотна фінансова допомога (позика) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору така сума не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

Але, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів підприємця та оподатковується на загальних підставах (податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%).

 

Платник податку на прибуток надає безоплатну допомогу неприбутковій організації. Як відображати витрати?

Платник податку на прибуток, який при визначенні фінансового результату враховує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшує на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування (передачі), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Тобто, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток бухгалтерський фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, яка перевищує 4% значення показника об’єкта оподаткування, відображеного у рядку 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, за попередній звітний рік.

Зверніть увагу, що такі коригування здійснюють лише підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, перевищує  20 млн. грн.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.9 ст. 140 Податкового кодексу. 

Фізична особа продала вантажний автомобіль. Як оподатковується отриманий дохід?

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи від операцій з майном.

Дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5% бази оподаткування.     

Дохід від продажу об'єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом.

У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є  юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі функції податкового агента.   

Крім того, дохід від продажу вантажного автомобіля, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%. 

Отже, у разі продажу фізичною особою вантажного автомобіля підприємству або підприємцю, така особа-покупець зобов’язана при нарахуванні (виплаті) доходу  виконати функції податкового агента, зокрема, нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна фізичній особі нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу за наявності документа про оцінку майна (вантажного автомобіля) та документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі.

Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу, про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку.

Платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.

Зазначена норма передбачена п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України.

Трансфертне ціноутворення. Зміни до форми та порядку складання Звіту

ДФС України листом від 23.08.2019 № 27465/7/99-99-15-02-01-17 роз’яснила застосування норм законодавства щодо трансфертного ціноутворення та зміни до форми та порядку складання Звіту про контрольовані операції.

Наказом МФУ від 10.06.2019 № 242 (набув чинності 09.08.2019), затверджено Зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції.

Відповідно до змін, у формі Звіту таблицю «Загальні відомості про контрольовані операції» доповнено новим рядком «Разом», в якому у графі 4 відображається підсумок загальної суми контрольованих операцій, здійснених за звітний рік з усіма контрагентами.

Уточнено редакцію примітки щодо зазначення в облікових даних посадових осіб, які підписують Звіт про контрольовані операції, паспортних даних – для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.

Слід звернути окрему увагу на зміни у кодах ознаки пов’язаності осіб.

Так, внаслідок доповнення Законом № 2245 положень п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу новими критеріями, які враховуються для визначення пов’язаних осіб, додаток 2 «Код ознаки пов’язаності осіб» до Порядку викладено у новій редакції.

З 01.01.2018 уточнено критерій щодо розміру частки володіння фізичних осіб корпоративними правами юридичних осіб через ланцюг - у розмірі, що становить 20 і більше відсотків.

Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2018 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та у порядку, затвердженими Наказом № 242.

Водночас Звіти за 2018 рік, подані платниками до набрання чинності Наказом № 242, та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

Майже сім мільярдів надійшло до державного бюджету від запорізьких платників

З початку року платники податків Запорізького регіону спрямували до державного бюджету                6 мільярдів 888 мільйонів гривень (без показників великих підприємств, які обліковані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, надходження перевищили минулорічні майже на два мільярди або на 39 відсотків. Руслан Рачинський підкреслив, що збільшення доходів зафіксовано за всіма бюджетоутворюючими податками і зборами.

Найбільші суми забезпечила сплата податку на додану вартість, якого з початку року надійшло 2 мільярди 540 мільйонів, це на 239 мільйонів або на 10,4 відсотка більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Запорізькі підприємства перерахували 1,9 мільярда гривень податку на прибуток. Цьогорічні відрахування зросли до рівня минулого року на 1,3 мільярда.

Від оподаткування доходів фізичних осіб держбюджет отримав 1,4 мільярда гривень ПДФО, що на 211 мільйонів або 17,4 відсотка більше, ніж за дев'ять місяців 2018 року.

Крім того, запоріжці направили до державної казни 457 мільйонів гривень військового збору, це на 69 мільйонів або 18 відсотків більше даних січня-вересня минулого року. Підприємства-виробники сплатили 261 мільйон гривень рентних платежів (+ 39 мільйонів або 17,5 відсотка), 127 мільйонів гривень екологічного податку (+29,3 мільйона або 30 відсотків) тощо.

Понад 40 мільйонів отримав бюджет з процентів запорізьких вкладників

За дев'ять місяців фінансові установи м. Запоріжжя та області перерахували до державного бюджету 40 мільйонів 300 тисяч гривень податку з нарахованих своїм вкладникам процентів. За інформацією в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслана Рачинського сплачена сума ПДФО на 868 тисяч або на два відсотки перевищила минулорічну.

Майже 70 відсотків загальних надходжень забезпечили суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – 28,2 мільйона. З банківських депозитів бердянських і приморських вкладників надійшло                            3,4 мільйона, мелітопольських та веселівських – майже три мільйони, енергодарських, кам'янсько-дніпровських та великобілозерських – 1,6 мільйона, пологівських, більмацьких та розівських –                        1,4 мільйона тощо.

Нагадаємо, з процентів з депозитних вкладів сплачується податок на доходи фізосіб за ставкою 18 відсотків. Відповідальними за перерахування платежу є банківські установи, кредитні спілки та інші фінансові організації. При цьому інформація про суми банківського рахунку, ощадного сертифіката або вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників не передаються до податкової служби, тобто, залишаються конфіденційними. Цей порядок регулюється статтею 170.4. Податкового кодексу України.

Місцеві бюджети Запорізької області отримали додатковий мільярд

З початку року до місцевих бюджетів надійшло 6 мільярдів 902 мільйони гривень. Порівняно з минулим роком запоріжці збільшили сплату податків майже на 17 відсотків – додатково скарбниці громад отримали майже мільярд гривень. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський.

Найбільше зростання надходжень забезпечив податок на доходи фізичних осіб, якого з початку року запорізькі платники перерахували 4,3 мільярда, що на 634 мільйони або на 17,4 відсотка більше, ніж торік.

Малі та середні підприємці спрямували до місцевих бюджетів 937 мільйонів гривень єдиного податку, збільшивши відрахування на 134 мільйони або на 17 відсотків. Зокрема, від СГД-фізичних осіб надійшло 642,5 мільйона, від платників третьої групи спрощеної системи оподаткування – 131 мільйон, від представників сільського господарства – 163,5 мільйона.

У січні-вересні бюджети громад отримали 883 мільйони гривень плати за землю, порівняно з аналогічним періодом минулого року землекористувачі та орендарі сплатили на 33,7 мільйона більше.

Запорізькі водокористувачі, добувні та інші підприємства направили до скарбниць 158 мільйонів гривень рентної плати за використання природних ресурсів, що на 21,3 мільйона більше, ніж за дев'ять місяців 2018 року. Екологічного податку надійшло 123 мільйона, це перевищило показники минулого року на 3,5 мільйона.

За користування радіочастотами запорізькі підприємства зв'язку сплатили 772 тисячі

Запорізькі підприємства, які під час своєї діяльності використовують засоби радіозв'язку та радіомовлення, перерахували до бюджету 772 тисячі гривень. Порівняно з минулим роком надходження збільшились на два відсотки.

Станом на початок жовтня в регіоні нараховується близько сотні компаній, які сплачують ренту за користування радіочастотним ресурсом. Найбільші суми надійшли від підприємств м. Запоріжжя – 408 тисяч, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 158 тисяч, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 53 тисячі, Василівського та Михайлівського районів – майже 50 тисяч.

Нагадуємо, суб'єкти господарювання, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій або дозволу, повинні перераховувати рентну плату до бюджету. Цей платіж обчислюється виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо. Приміром, базова ставка рентної плати за стільниковий радіозв'язок діапазоном 300-2200 МГц складає 23085 гривні за 1 МГц, для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, звуку, цифрової інформації діапазоном 2-7 ГГц – 45,83 гривні.

Понад п'ять мільярдів гривень митних платежів – від запорізьких підприємств

У січні-вересні 2019 року запорізькі суб'єкти господарювання спрямували до державного бюджету 5 мільярдів 60 мільйонів митних платежів. У вересні експортери та імпортери перерахували 308,5 мільйона гривень.

Із загальної суми, сплаченої за дев'ять місяців, понад 75 відсотків забезпечили промислові підприємства регіону, які оформлювали поставки для використання у виробничих процесах. Від суб'єктів невиробничих галузей надійшло близько 25 відсотків.

Найбільші митні платежі припали на такі групи товарів: машини, устаткування та транспорт – 36 відсотків, паливно-енергетичні товари – 26 відсотків, метали та вироби з них – 12 відсотків, продовольчі товари та продукція сільського господарства – 9 відсотків, мінеральні продукти – 7 відсотків, продукція хімічної промисловості – 7 відсотків.

На Запоріжжі 7300 працівникам збільшено розмір оплати праці

Запорізькі податківці підбили результати роботи з підвищення заробітних плат до законодавчо встановленого рівня.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, за результатами І півріччя коло роботодавців Запорізької області збільшилось на 349 юридичних осіб, які створили робочі місця доля 1737 найманих працівників. Поряд із цим кількість підприємств, які недотримувались мінімальних соціальних гарантій в оплаті праці вдалося зменшити у порівнянні до попереднього кварталу на 248 СГД. За рахунок вжитих заходів 7300 робітникам збільшено розмір зарплат.

За підсумками другого кварталу більшість підприємств-"мінімізаторів" була зосереджена у м. Запоріжжя – понад 2,3 тисячі, у м. Мелітополь, Мелітопольському та Веселівському районах – 285, м. Бердянськ, Бердянському та Приморському районах – 171. Водночас на цих територіях 192 роботодавця виконали законодавчі вимоги та підвищили зарплати 6100 працівникам.

Понад 30 відсотків від загальної кількості підприємств, які мінімізували видатки на оплату праці, здійснювали діяльність у галузі промисловості, 25 відсотків – сільгоспвиробники, 15 відсотків – компанії оптової та роздрібної торгівлі.

Як наголосив керівник податкової служби регіону, податківці виявляють ризикові СГД, аналізуючи інформацію з різних джерел, та проводять серед них роз'яснювальну роботу і вживають різні заходи з метою добровільного збільшення доходів, які вони виплачують своїм співробітникам.

Так, нещодавно шістьох "мінімізаторів" було встановлено у сфері торгівлі за допомогою співставлення виторгів з РРО та кількістю найманих працівників. Як з'ясувалося, при фактичних показниках діяльності та штатної чисельності робітників використання неповного робочого часу є неможливим. Наразі ці суб'єкти господарювання підвищили зарплату 26 працівникам.

Крім того, переліки ризикових СГД передаються до підрозділів податкової міліції, Управління Держпраці та Управління соціального захисту населення для відповідного реагування.

Водночас налагоджено взаємодію з управлінням транспорту та дорожнього господарства Запорізької облдержадміністрації, у рамках якої здійснюється обмін інформацією щодо підприємств-перевізників на міжміських та приміських автобусних маршрутах. Це дає можливість проаналізувати реальну ситуацію із офіційною занятістю у транспортній галузі та впливати на недбайливих роботодавців.

Нагадаємо, що у 2019 році згідно із законодавством в Україні мінімальну заробітну плату встановлено у розмірі 4173 гривні. При цьому середня зарплата по Запорізькій області у 2019 році складає 10211 гривень.

"Зелене світло" альтернативній енергетиці: запорізька влада обговорює реалізацію інвестиційного проєкту

У Запоріжжі відбувся круглий стіл щодо реалізації інвестиційного проєкту з будівництва в регіоні вітропарку. У заході, який відбувся під головуванням очільника Запорізької облдержадміністрації Віталія Туринка, взяли участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, керівництво інших державних органів влади, об'єднаних територіальних громад.

Під час презентації інвестпроекту представники норвезької компанії NBT повідомили, що їхнє підприємство спільно із європейськими партнерами планує побудувати в Якимівському районі вітрову електростанцію "Зофія" потужністю 743 МВт, яка стане однією з найбільших в Україні. Окрім запуску масштабного джерела відновлюваної енергетики, процес спорудження передбачає залучення додаткових інвестицій та створення нових робочих місць.

Голова Запорізької облдержадміністрації Віталій Туринок наголосив на необхідності врахування позиції громадськості та координації зусиль усіх гілок влади для створення належних умов реалізації проекту.

Як зазначив Руслан Рачинський, податкова служба області зацікавлена у розвитку інвестиційного клімату регіону. Адже залучення іноземних компаній сприяє створенню нових робочих місць та збільшенню надходжень до місцевих бюджетів. Руслан Рачинський запевнив майбутніх інвесторів у тому, що податкова служба Запорізької області надає якісні сервісні послуги, про що вони зможуть пересвідчитися на власному досвіді.

Представляючи позицію митниці, Олексій Мужев запевнив, що митні органи регіону мають позитивний досвід співпраці з іноземними підприємствами-виробниками електроенергії та запропонував здійснювати митне оформлення поставок для будівництва ВЕС у митних органах Запорізької області.

У ході круглого столу учасники проаналізували питання логістики, наповнення бюджетів, розмитнення, аспекти екологічного та соціального впливу, а також визначили першочергові кроки для підтримки іноземної компанії.

© 2013-2019 Розівська районна державна адміністрація Запорізької області